Список счастливчиков на 2018 год:

http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html

Как ГФС определяла кого включить в план-график на проверку:

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/322706.html

РЕКОМЕНДАЦИИ:

Когда к моим клиентам приходит налоговый инспектор с плановой (!) налоговой проверкой, то я рекомендую им следующее:

1) «После драки кулаками не машут. Потому заранее решите готовы к бою или нет».

   Перед допуском к плановой проверке рекомендовано учесть следующее важное правило. Если допуск проверяющих к документальной выездной проверке состоялся, то после этого предметом обжалования могут быть результаты проверки, а не основания ее назначения. Это значит, что допуск к проверке нивелирует процедурные нарушения, допущенные при назначении проверки. По невыездным налоговым проверкам это правило не применимо.

Обзорное письмо ГФС Украины по данному вопросу со ссылкой на судебную практику см в письме от 12.09.2014 г. № 4352/7/99-99-10-02-02-17.

Отдельно рекомендовано учесть, что по состоянию на момент подготовки данной статьи с 01.01.2018г. действуют измененные правила моратория на проверки, согласно которым  органы ГФС Украины не имеют право осуществлять плановые проверки. Таковы требования ст.ст.2.6 Закона Украины «О временных особенностях осуществления мер государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» с учетом изменений, внесенных в эти статьи, пунктом 9 Заключительных положений Закона Украины «О Государственном бюджете на 2018 год».

Так должно быть до тех пор, пока не будет принято отдельное постановление Кабинета Министров Украины, по которому такое право будет предоставлено органам ГФС Украины (если, оно будет предоставлено). 

Однако, не все согласны с таким положением вещей. В частности, не согласны сами налоговики. Интересно как обосновывает свое несогласие ГУ ГФС в г.Киеве:  

https://www.facebook.com/sfs.kyiv/photos/a.487126868129427.1073741828.485135171661930/867879513387492/?type=3&theater. 

Как видим достаточных юридических аргументов не приведено.

2) «Если готовы к бою, тогда строим первый оборонительный редут».

      Если готовы не допустить проверяющего к плановой проверке, то учтите следующее:

1.  Налогоплательщик вправе не допустить к проверке только (!) в случае непредоставления ему (его уполномоченному представителю) направления на проверку, копии приказа о назначении проверки, и (не или) служебных удостоверений проверяющими, указанными в направлении на проверку, либо в случае, если какой-то из документов составлен с нарушением требований предусмотренных п.81.1 ст.81 Налогового кодекса Украины. Согласно абз.6 этого же пункта запрещено отказывать в допуске к проверке по другим основаниям. За незаконный отказ предусмотрены жесткие санкции к налогоплательщику.

2. Законность отказа в допуске на основании неполучения за 10 дней до проверки письменного уведомления о проверке с копией приказа спорна, так как закон содержит противоречивые требования в п.81.1 ст.81 и п.77.4 ст.77 Налогового кодекса Украины. Но с учетом правила п.56.21 ст.56 и п.п.4.1.4 ст.4. Налогового кодекса Украины есть шанс отстоять свое право на отказ в допуске проверяющих.

3. Законность отказа в допуске на основании незаконного включения в план-график спорна, так как закон прописан в пользу контролирующих органов.

С одной стороны, есть прямой запрет на отказ в допуске к проверкам по основаниям, не предусмотренным п.81.1 ст.81 Налогового кодекса Украины.

С другой стороны, порядок отбора «счастливчиков»в план-график прописан таким образом, что легче согласиться с включением в него, чем определить принадлежность или непринадлежность к группам рискам, по которым формируется список «счастливчиков».

Итак, плановые проверки осуществляются на основании плана-графика проведения документальных плановых проверок. Если вас включают в такой план-график чаще чем раз в 3 календарных года, то есть основания проверить законность такой проверки.  

Критерий включения в план-график это риск в деятельности налогоплательщика. Риски по степени делятся на высокий, средний и незначительный.

Ниже на языке оригинале привожу правила классификации рисков для юридических лиц (за исключением, банков, небанковских учреждений,  постоянных представительств и представительств нерезидентов):

Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

N 524, 02.06.2015, Наказ,  Міністерство фінансів України 

5. Критерії відбору платників податків - юридичних осіб:

1) високого ступеня ризику:

рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування; 

рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:

які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з фіктивним підприємництвом;

реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;

які знаходяться в розшуку;

які визнані банкрутами;

стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суму податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;

декларування від’ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;

наявність інформації щодо двох або більше показників, які свідчать про доведення платника податків до банкрутства, зокрема коефіцієнт Бівера менше (-0,15), фінансовий леверидж менше 0,8, коефіцієнт поточної ліквідності менше 1 протягом двох попередніх (звітних) років;

наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв’язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані;

наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;

здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;

2) середнього ступеня ризику:

здійснення експортних операцій щодо товарів, не типових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

декларування залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період;

відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;

здійснення адміністративних витрат на суму, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку, що може свідчити про наявність "безтоварних" послуг;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

здійснення витрат на збут у сумі, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку від реалізації продукції, що може свідчити про наявність "безтоварних" послуг;

наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

здійснення коригування суб’єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у бік зменшення податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість з позначкою "0121" / "0122" / "0123" з одночасним коригуванням у бік збільшення податкового кредиту за загальною декларацією з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період;

наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів;

різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат;

невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;

декларування за попередні 12 місяців податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі менше 40 відсотків податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування та перевищує 10 млн грн;

відхилення між сумою доходу суб’єкта спеціального режиму оподаткування, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки, від надання супутніх послуг, та загальним обсягом постачання понад 30 відсотків;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;

нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (доход, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

наявність інформації про об’єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов’язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки;

3) незначного ступеня ризику:

проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;

наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;

декларування платником податків видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій;

наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;

суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

6. У разі наявності наведених нижче критеріїв платники податків - учасники зовнішньоекономічної діяльності перевіряються як з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, так і з питань дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи.

Как Вы думаете:

1) Закон прописан так, чтобы было легче найти нужный случай или так, чтобы было легче исключить все случаи?

2) Кому и зачем это выгодно?